here i am (рецензія на "ось я" джонатана сафрана фоєра)

ось я



ось ти,
розгублений, так само як і я.
що ховається за цим дитячим малюночком на обкладинці,
запитуєш ти.
чи стане ця книга моєю улюбленою, чи захочу вважати її своїм другом,
чи відкриє вона щось у мені, а може…
фоєр, якесь дуже знайоме прізвисько,  може, той, що написав everything is illuminated? ще й потім цю книгу екранізували: кумедний фільм про хлопця-вегетаріанця, що шукає свої корені десь під одесою.
або може він написав про чоловіка, у якого на одній долоні було татуювання yes, а на іншій - no?
ось ти, і ця книга - для тебе.
ось я.
в один період свого життя я плакала, рясно поливаючи сльозами сторінки.
сутеніло, я заплющувала очі, бажаючи лише, щоб наступний день був останнім.
в інший період свого життя мене фізично нудило від «ось я».
кругообіг подій, квітнуча весна навколо, найсмачніша ранкова кава - дуже невчасно.
ця книга про трагедії: зраду, смерть, землетрус і особистий кінець світу, війну та усипляння собаки.
ця книга для тих, хто воліє дізнатися більше про бар-міцву, американських евреїв та із чого, власне, складається родина.
ця книга про щастя: сім’ю, дітей та підлітків, кохання та повсякденне життя.
ця книга про самотність і страхи:
ось ти, спостерігаєш, як все твоє життя палає, і ти наодинці з цим.
наодинці з собою.
це не моє життя, думаєш ти, проте це  – твоє життя.
ось ти.