замальовка

[miss_teardrop]

- ми зустрілися з подругою сьогодні і знаєш, про що ми розмовляли?
- ну звісно ж, про чоловіків.
він посміхається. я посміхаюся теж.
учора він приїхав з іншої частини області.
форму не вдягає, коли йде в місто, не любить цього.
"йти в місто" означає вештатися вулицями, сидіти з кавою в кафе, себто підтримувати локалів. це столичний сленг, але я тягну його сюди.
ми замовили какао та тістечка.
- про війну. про те, як вона гуляла з малим, йому три рочки, і над ними пролетів шахед.
син потягнув її за руку та сказав: "мамулю, давай підемо в укриття".
а три роки йому виповниться от-от, він народився 23 лютого 2022 року.
- тобто він ще ніколи не жив у мирній країні? не знав миру?
- саме так.
сьорбаю какао, розглядаю дівчину в гарній сукні.
- в укриття, звісно, вони не пішли. який в тому сенс, якщо повітряна тривога може тривати 20 годин.
проте, знаєш, я знайшла сторінку добробату, і подивившись на їхні знімки, ну, це ті чуваки, що допомагають з відновленням житла, збагнула, як багато у нашому місті руйнувань.
- так. дуже, - він серйознішає.
- дуже. і от саме тоді мені стало страшно. по-справжньому.